«Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати…» (Лк. 22, 15).
«І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: «Це – моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин» (Лк. 22, 19).
Прославою Бога є дар святої Євхаристії! Прославою є відкритість твого серця на дар Бога у Євхаристії!
Коли Юда прийняв рішення про зраду і приєднався до Синедріону – все вже було готове до арешту Ісуса. Саме в атмосфері зради Ісус готувався до Пасхальної вечері. Ісус не виявляє зрадника та дозволяє ворогам наблизитися. Він іде на зустріч смерті, тому що для Нього головною метою є виконання волі Отця.
Пасха для євреїв є найгарнішим святом. Кожен єврей тужив за Пасхою, яка є центральною подією історії Ізраїльського народу, «переходом» з неволі до свободи.
Ісус також тужив за годиною переходу до Отця. Ісус постійно говорив учням про мету своєї місії: про Єрусалим, про свої страсті і Воскресіння. Ісус прямує на Голгофу, на вершину хреста і до місця зустрічі з Отцем. Він картає своїх учнів за їхню глухоту та нерозуміння його слів. Після Тайної вечері учні злякаються та покинуть Ісуса. Вони залишать Його самого, у страстях…
Однак тепер, в часі Вечері, Ісус прагне бути з учнями в радості. Тайна Вечеря – це про радість присутності Господа із своїми учнями. Ісус прагне бути з ними, щоб відкрити їм своє серце і дарувати свою любов. Присутність Господа є проявом любові. Особливо зараз Він прагне бути з ними, тому що за мить Він буде страчений та повернеться до Отця. Він не буде вже фізично присутній зі своїми учнями. Сьогодні Він прагне їм ще щось важливе передати, встановити святу Євхаристію, в якій Він хоче залишитися з ними в Тілі і Крові. Тайна Вечеря – це урочиста година великої радості. Серце Господнє радіє подією Тайної Вечері, яке прагне бути з тобою і зради тебе.
Чи Тайна Вечеря є для тебе місцем радості?
Тайна Вечеря містить в собі радість. Однак, над нею кружляє атмосфера близької розлуки і невпевненості учнів та зради. Ісус промовляє, що Він «сильно бажав спожити цю пасху» зі своїми учнями! Наскільки сильне прагнення є в тобі спожити цю Пасху з Ісусом? В кожній святій Євхаристії Ісус бажає бути з тобою. Наскільки є в тобі це бажання прийняти, спожити цю Пасху? Чи ти є уважним та активним учасником/учасницею святої Євхаристії?
Наскільки учні розуміли слова Ісуса, коли Він говорив: «це є тіло моє і це є кров моя»? Що означають для тебе ці слова? Саме в цю мить Господь, Ісус Христос, був присутній в часі Вечері фізично і євхаристійно. «Чиніть це на мій спомин» – Церква буквально виконує це доручення впродовж двох тисяч років. Ми віримо, що через слова священика реально уприсутнюється Його смерть і воскресіння в святій Євхаристії. Перемінені хліб і вино в Тіло і Кров Христа стають нашим сопричастям, джерелом найглибшого єднання з Ісусом та Його Церквою.
Чи в часі святого Причастя є в тобі ця свідомість єднання з Богом? Чи святе Причастя є тим джерелом єднання з Богом, дозволяє наблизитися до Нього? Чи у святому Причасті ти шукаєш єдності з Господом, із своїми братами і сестрами? Чи є в тобі трепет і любов до святої Євхаристії? Чи готуєшся до Євхаристії, і не лише через євхаристійний піст, але через читання Євангелії? Чи чекаєш та роздумуєш про недільну святу Літургію день наперед? Чи очікуєш на Літургію як на зустріч з найкращим Другом? Чи недільна Євхаристія є для тебе найважливішою подією в тижні? Запрошую тебе роздумувати над тим, якою є твоя участь у святій Євхаристії упродовж цілого життя! Чи щось змінилося у твоєму ставленні до Євхаристії сьогодні і колись? Чи дбаєш про зріст свого ставлення до святої Євхаристії? Чи є в тобі вдячність? Грецьке слово «євхаристія» означає «вдячність»! Свята Євхаристія є подячною молитвою. Чи приходиш на св. Літургію щоб дякувати за святе Причастя, за страсті Христові і Його любов? Чи приходиш, радше, щоб просити?
Ти можеш сьогодні дякувати Ісусові за Його Євхаристійну присутність! Ти можеш дякувати, що до сьогодні ти маєш можливість причащатися! Старші люди пам’ятають часи, коли люди не мали цієї можливості. Чи є в тобі ця свідомість великого дару Бога у святій Євхаристії?
Зауважмо, що наша участь у святій Євхаристії не завжди є достойною та в любові. Як часто ми розпізнаємо в собі лінивство і байдужість по відношенню до недільної Літургії і навіть забуваємо перепрошувати за це Господа? Нам не хочеться приходити і ми запізнюємося, бо нам здається, що є важливіші справи. Як часто в нас є неуважність, що після Літургії ми не пам’ятаємо про що було Євангеліє?
Дякуймо Господеві, що Він захотів залишитися з нами в такий винятковий спосіб у постаті святої Євхаристії! Шукаймо часу для молитви перед святими Дарами, святим Кивотом, в тиші та присутності Бога.
Тайна Вечеря є святом встановлення святої Євхаристії, але також Таїнства священства. Словами: «чиніть це на мій спомин» Ісус встановлює Таїнство священства. Ми можемо роздумувати про усіх священиків, які нас супроводжували до тепер. Скільки їх було в історії нашого життя? Згадую зараз отця Казимира Мончинського з Латвії, який мене готував до святого Причастя! Пастир! Батько! Свята людина! Пригадаймо собі імена наших духівників та їхні історії! Подякуймо за них, що Бог поставив їх на шляху нашого життя!
Подякуймо також за наше священство, якщо ми є семінаристами та священиками! Згадай історію свого покликання! Чи ти є вдячний за дар священства? Чи дбаєш постійно про зріст у Таїнстві священства? Священство – це дар, завдання і виклик. Головна місія священства – це прослава Бога. Священство також є даром Бога для служіння людям. Чи дорожиш цим даром? Наскільки священство впливає на твоє щоденне життя, на твою молитву? Якою є твоя молитва як священика, якою є твоя сповідь і участь в Євхаристії? Яким є твоє служіння як священика? Чи не є так, що ти «загубився» в служінні?
Господи, дякую Тобі за дар життя та особливо за покликання до священства!
